14. Липня 2023Прибуття
Зустріч у Будинку багатьох поколінь в Штадтмюле, у місті Лар (Шварцвальд) 22 червня 2021 року була підготовлена на високому рівні. Спеціаліст з інтеграції Шарлотта Вольф (в місті Лар) та голова будинку Едвін Фішер мали змогу переконатися в цьому особисто. Учасників чекало велике коло стільців, так що в ньому змогли розміститися майже двадцять осіб. Спочатку потрібно було розібратися з необхідною бюрократією, були пояснені правила запобігання коронавірусу: дистанція, обов’язкова маска. Незабаром усі почувались комфортно в гостинному домі, всі познайомились один з одним, і цікавість до розмови швидко витіснила перше почуття незручності. Новачком на цій зустрічі стала 17-річна Тахере Хоссейні, яка втекла зі своєю сім’єю з Ірану до Німеччини. У неї Афганське коріння, в Ірані вони жили як біженці. В надії на краще життя сім’я виїхала до Німеччини, через Балканський маршрут вони прибули до Німеччини в 2015 році. Тахере тільки що закінчила 10‑й клас, після канікул збирається в гімназію. Мета Тахере: стати стоматологом. Чого їй тут не вистачає? Відповідь приходить швидко: „Нічого, але, звичайно, бабусі і дідуся“.
Куфан Камал Слейман, ще одна нова особа на зустрічі, також щойно отримав освіту, він нещодавно став економістом. Він повідомив, що його сім’я, що належить до меншості язидів, піддавалася особливій небезпеці, і він, як старший син, був першим, хто відправився в Європу. Він дуже хотів поїхати до Німеччини, і, озираючись назад, втеча стала для нього великою пригодою. „Якщо ти чогось дуже хочеш, то у тебе це вийде.“ Він прибув до Німеччини. На питання, які розчарування йому довелося пережити, він відповідає: що з навчанням не вийшло, він представляв це собі по-іншому. Однак після прибуття він швидко став на ноги в економічному плані, він хотів бути зі своєю сім’єю, яка вирушила слідом за ним. „Я весь час працював повний робочий день, тому не міг відвідувати заняття з німецької мови.“ Він все ще шкодує з цього приводу. Незважаючи на це, йому вдалося скласти тест на рівень В1. Тепер він хоче арендувати АЗС.
Разом із старшими жінками та людьми похилого віку, деякі з яких давно контактували з біженцями та мігрантами в Ларі, учасники круглого столу обговорювали важливість релігії, але їх думки частково розходилися. Одна учасниця зауважила, що всі релігії, якщо їх тлумачити консервативно, призводять до того, що люди відвертаються один від одного, в кінцевому підсумку релігія взагалі не потрібна. Інша дама заперечила. Для неї неважливо, як тлумачиться релігія приватно, важливо, щоб люди поважали один одного в повсякденному житті та спілкувалися один з одним. Тахере розповіла, що їй теж цікаво дізнатися про інші релігії, вона вже була в церкві, і це був приємний досвід. Жінки і діти повинні мати можливість реалізувати свої права, з цим погодилися всі учасники круглого столу. Куфан Камал Слейман висловив кілька сумнівів: «У моїй родині жінки мають рівні права, але я знаю свою культуру, потрібна сотня років, щоб усі були готові». Один учасник відреагував задумливо та водночас з гумором: «У наших бабусь із села все ж було зовсім інше життя, ми боролися за те, що маємо сьогодні, ми підтримуємо ваших жінок, хоч на це знадобиться ще століття!» Також старожили хотіли знати, як зацікавити новоприбулих демократією. Вони впевнені, що мирне співіснування може бути можливо тільки в демократичному суспільстві. Тахере і Куфан Камаль Слейман вже активно беруть участь в цьому спільному житті, вони є добровільними посередниками з мовних питань і допомагають зробити перші кроки в Німеччині: „Ми знаємо, як це — приїхати сюди“.